Інноваційне навчання

Важливими напрямками роботи творчого  вчителя є розробка і впровадження у процесі навчання елементів інноваційного навчання на уроках, з метою реалізації компетентнісно орієнтованого підходу до навчання та формування ключових компетентностей учнів початкових класів.

Теоретична база

Всім відомо, що діти вчаться ефективно.якщо:

§                    є мотивація до навчання;

§                    використовуються методи, які відповідають різним стилям і способам навчання;

§                     створено приязне комфортне середовище;

§                     володіють відчуттям контролю над процесом навчання;

§                     досягають успіхів;

§                     є можливість випробувати нові знання на практиці і використати набуті знання;

§                    повністю залучаються у процес навчання;

§                    мають достатньо часу на засвоєння нових знань і вмінь;

§                    можуть побачити використання набутих знань та вмінь на практиці.»

Цілі і завдання інноваційного навчання

§        розширення пізнавальних можливостей учнів, зокрема у здобуванні, аналізі та застосуванні інформації з різних джерел;

§          можливість перенесення отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети та позашкільне життя учнів;

§            формування глибокої внутрішньої мотивації.

Організація інноваційного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, висловлювання своєї точки зору стосовно тієї чи іншої проблеми, вміння доказово міркувати, спільне вирішення питання на основі аналізу та відповідної ситуації. Сутність технології інноваційного навчання можна зобразити такою схемою:

Інноваційне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за який кожен учень відчуває свою успішність. Інтелектуальну спроможність.

Суть  навчання Навчальний процес відбувається за умовами постійної, активної взаємодії всіх учнів: співнавчання, взаємонавчання(колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання

Організація  навчання Передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації

Інноваційні технології розподіляють на чотири групи залежно від мети уроку  та форм організації навчальної діяльності учнів: 

§              технології кооперативного навчання;

§              технології колективно-групового навчання;

§              технології ситуативного моделювання;

§               технології опрацювання дискусійних питань.

 Найбільш припустимі інтерактивні технології для умов класу:

§     при фронтальній формі роботи: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Ажурна пилка», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ»;

§     при кооперативній формі роботи: робота в парах («Обличчям до обличчя», «Один-удвох-усі разом»), робота в малих групах, «Карусель», «Акваріум»;

§      інтерактивні ігри: «Рольова гра», «Імітаційні ігри», «Драматизація»;

§ технології навчання у дискусії: «Прес», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Дискусія».

Крім того, технології ситуативного моделювання дозволяють проводити нестандартні уроки.

 Це такі уроки:

Урок-дискусія.Урок-сюжетна замальовка.

Урок-дослідження.Урок-подорож.

Урок-звіт.Урок-казка.

Урок-змагання.Інтегровані уроки.

Іноваційні методи забезпечують процес формування компетентностей , дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика застосовуються одночасно, а це надає змогу учням:

§  аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань більш доступним;

§              навчитись формувати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументовано дискутувати;

§              навчитись слухати інших, поважати альтернативну думку;

§              моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації й переживати їх;

§              вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу;

§              знаходити спільне вирішення проблеми;

§              розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи.

             

Інноваційні методи  дозволяють учителю:

§        підвищити навчальну мотивацію;

§     підвищити рівень самоорганізації учнів, рівень сформованості самоосвітньої компетентності;

§   розвивати критичне та логічне мислення, творчі здібності, навички проектної діяльності.

  Впровадження інноваційних технологій у навчальний процес підвищує рівень сформованості предметних компетенцій учнів. У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оціночними уміннями і навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. А отже відбувається формування ключових компетентностей учнів.

Технології кооперативного навчання

           Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок.  Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

Робота в парах

Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. ЇЇ можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо.  За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісні за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час обдумати,  обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання, які за інших умов потребують великої затрати часу.

Як організувати роботу

1.           Пропонувати учням завдання, ставлю запитання для невеликої дискусії чи аналізу ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених  у завданні, дати  їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

2.       Об'єднати учнів у пари, визначити, хто з них буде висловлюватись першим, і просити обговорити свої ідеї один з одним. Відразу визначити час на виконання кожного в парі і спільне обговорення.

3.    По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потребою це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

            Робота в парах – це усне або письмове виконання навчальних завдань (розв'язування задач) двома учнями в умовах синхронної роботи всіх пар.

Робота в малих групах

Робота  в групах – це спільна діяльність для досягнення загальних цілей. За такої діяльності учні прагнуть отримати результат, що буде найкращим для кожного і для  кожного і для всіх членів групи.

Роботу в малих групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму.

Робота в групах передбачає розподіл класу на мікроколективи з 3 – 5 учнів. Під час розв'язування  задач „стихійно” виділяється лідер, який бере на себе інтелектуальне керівництво групою. Групові форми роботи сприяють формуванню в учневі демократичного самоусвідомлення та почуття власної гідності. Він відчуває себе вільною діючою особистістю, яка має право на вибір і ініціативу, а разом з тим готова толерантно ставитися до свого оточення, погоджувати свої дії з діями та інтересами інших членів групи.

Відкриті методики спрямовані на те, щоб не давати готових відповідей, а націлювати учнів на творчий пошук, на формування власної думки.

Навчання в групах – створення різних груп, де учні допомагають один одному й навчають один одного. Це вміння ефективно працювати в команді допомагає їм у подальшому житті.

         Як організувати роботу

1.  Переконатися, що учні володіють знаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання.

2.  Об'єднати учнів у групи.

3.   Пропонувати усім сісти по групах. Усі учні групи повинні добре бачити один одного; заохочую групу до роботи; пропонувати учасникам групи висловлюватися по черзі; підбивати підсумки роботи; визначати відповідача.

Технології колективно-групового навчання

До цієї групи входять інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу.

                    „Мікрофон”

 Такий вид діяльності  надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Як організувати роботу

1.    Ставити запитання класу.

2.   Пропонувати класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один по одному, по черзі беручи слово.

3. Надавати слово тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон. Коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

4.     Пропонувати учням говорити лаконічно й швидко (не більше, ніж 0,5 – 1 хвилину).

Незакінчені речення

Цей прийом дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Як організувати роботу

Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей , формулювати  незакінчене речення  і пропонувати учням висловлюючись закінчити його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями.

Ажурна пилка

Такий вид діяльності на уроці дає можливість працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку, заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Як організувати роботу

1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підібрати матеріал, необхідний для уроку, і підготувати індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня.

2. Підготувати таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи – „домашню” та „експертну”. Спочатку учні об'єднуються у „домашні” групи, а потім створюються „експертні” групи, використовуючи кольорові позначки.

3. Розписати  учнів по „домашніх” групах. Дати домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі – свою. Завдання домашніх груп – опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

4. Після завершення роботи  домашніх груп учні розходяться  в групи, де вони стануть експертами з окремої теми.

5. Кожна експертна група вислуховує всіх представників домашніх груп і проаналізовує матеріал в цілому, проводить експертну оцінку за певний час.

6. Після завершення роботи учням пропонувати повернутися „додому”. Кожен учень ділиться інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї „домашньої” групи. У „домашніх” групах має бути по одній особі з експертних груп.

„Мозковий штурм”

            Це метод розв’язання проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією проблемою і „йдуть на неї в атаку”. Мозковий штурм застосовують, коли треба мати кілька варіантів розв’язання конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

            Мета „мозкового штурму” чи „мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.                    

 Як організувати роботу

           Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) пропонувати всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою.

          Записати усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

          Звертати увагу на такі моменти.

1.                 Під час „висування ідей” не пропускати жодної.

2.                 Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі – двічі подумають, перед тим як висловлять).

3.                 Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування  великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.

4.                 Спонукати всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об’єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні.

5.                 У класі можна повісити такий плакат:

А. Кажіть усе, що спаде на думку.

Б. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.

В. Можна запропоновувати ідеї, запропоновані будь-ким іншим.

Г. Розширення запропонованої ідеї заохочується.

     6. На закінчення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.      

      Для забезпечення швидкого та ефективного включення учнів в інтерактивну діяльність бажано давати їм пам’ятки, які містять опис алгоритму діяльності (послідовний перелік дій, які вони мають здійснювати у тій чи іншій навчальній ситуації). Такі пам’ятки можна запропонувати у вигляді роздаткового  матеріалу, плакатів або будь-якої наочності, використовуваної за допомогою технічних засобів навчання. Вони мають надаватися учням за потребою доти, доки порядок діяльності не стане для них звичним.

Варіант „мозкового штурму” – „мережа” чи „кульки”. Тут пускове слово (питання) пишеться в „кульці” в центрі сторінки. Коли обговорюються споріднені проблеми, вони записуються на папері із зазначенням зв’язку. Водночас „мозковий штурм” „вільного” типу дає можливість за дуже короткий період (три – п’ять хвилин) записати ідеї, що виникли.
                        Технології ситуативного моделювання

Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру.

    Ігрова модель навчання покликана реалізувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: забезпечення контролю  виведення емоцій; надання дитині можливості самовизначення; надихання і допомога розвитку творчої уяви; надання можливості висловлювати свої думки.

Як правило, ігрова модель навчання має чотири етапи:

1)  орієнтація ( введення учня у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу);

2) підготовка до проведення гри ( ознайомлення зі сценарієм гри,  визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми);

3)       основна частина – проведення гри ;

4)    обговорення.

Рольова гра стимулює прояв самостійності учнів, їх творчі можливості, гра імітує реальність шляхом „проживання ситуації у ролі”, яка учневі дісталась та надає можливості діяти ”як насправді”. Учень може поводитись і розігрувати свою роль, моделюючи реальну поведінку.

Розвивальне навчання

Розвивальне навчання та формування ключових компетентностей учнів

 Сьогодні дитина з її потребами, нахилами, здібностями стоїть у центрі освітньо-виховної системи. До навчання дітей застосовується особистісно орієнтований підхід. Вітчизняна освіта поступово переорієнтовується, ставить інші навчально-виховні завдання, відбувається переосмислення ролі особистості в суспільстві. Її головною метою стає розвиток особистості, життєвого потенціалу та життєвої компетентності учня (І.Єрмаков).

 Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості та формуванні базових компетентностей. Тому сьогодні початкова школа поставила собі за мету сприяти розвитку життєвих компетентностей учня та формуванню його життєвих навичок, необхідних для становлення основ індивідуально-особистісної життєтворчості, а саме:

 • здобуття життєвого досвіду;

 • життєве прогнозування;

 • прийняття рішень та планування дій;

 • розв’язання типових життєвих завдань;

 • самоорганізація та самовиховання.

 У 1–4-х класах дитина здатна пройти шлях від формування окремих життєвих навичок до становлення функціональної грамотності (здібність учня застосовувати життєтворчі навички для успішної реалізації локальних життєвих цілей та розв’язання завдань.)

 Стратегічне завдання сучасної школи – спираючись на закони розвитку дитини 6-10 років, створити умови для повноцінного цілісного розвитку особистості дитини та її самоактуалізації. Воно передбачає реалізацію низки завдань:

 • задоволення базових потреб дитини в активності, інформації, розвитку її індивідуальності;

 • надання кожній дитині можливості самоствердження у найважливіших для неї сферах життєдіяльності, з максимальним розвитком її здібностей та можливостей;

 • створення емоційно-ціннісного поля взаємостосунків у системах „учитель-учень”, „учень-учень”, „учні-учитель” тощо.

Розвивальне навчання передбачає:

 • формування у дитини ставлення до власного життя, як до проекту, що розробляється та виконується (формується її життєтворча компетентність);

 • розвиток її здатності розвивати та відтворювати на якісно вищому рівні свій життєвий потенціал (формується життєздатність);

 • вихованя готовності використовувати та поповнювати власний досвід, знання, вміння, навички (самоосвітня компетентність);

 • засвоєння дитиною знань про психологічні особливості спілкування, дитина стає здатною запобігати конфліктним ситуаціям або розв’язувати їх, оволодіває знаннями та уміннями, пов’язаними із застосуванням мови; набуває навичок самопрезентації (комунікативна компетентність);

 • оволодіння дитиною навичками пошуку, обробки, використання, зберігання та передачі інформації (інформаційна компетентність);

 • виховання готовності до виконання трудової діяльності, пов’язаної з побутом, обов’язками, зростанням своєї кваліфікації, оволодінням новими напрямами діяльності (трудова компетентність);

 • навчання дітей існувати разом, розуміти інші культури, співпрацювати з представниками інших мов, культур, релігій (полікультурна компетентність).

Науковий зміст та методи розвивального навчання стимулюють учнів до спостереження, сприяють виробленню вмінь застасовувати здобуті знання на практиці .Навчання в цій системі тісно пов’язане з виховним процесом та формуванням базових компетентностей.

 Від сформрваності компетентностей у 6–10-річної дитини залежить її подальша успішність у житті. Сформованість компетентностей, у свою чергу, залежить від способу навчання у початковій школі, який визначає логіку розвитку особистості в усіх наступних вікових періодах. Психологічне підгрунтя системи розвивального навчання створює винятково сприятливі передумови для подальшого розвитку особистості.

У результаті застосування РН у дітей формуються змістовні пізнавальні інтереси, виразні риси теоретичного мислення, складається нова система цінностей, основними з яких є цінності пізнання, співробітництва, взаємодопомоги. Розвивальне навчання є  цілісною системою, бо кожний її елемент несе характеристики цілого і неможливо замінити якийсь елемент іншим, як деталь у машині, зробити гібрид з двох систем — традиційної і розвивальної, використати елементи розвивального навчання. Викласти новий зміст, який покладено в основу розвивального навчання, інформаційним методом неможливо; використання оцінки — це зовнішній стимул, а не внутрішній мотив навчальної діяльності. Відмова від оцінки і заміна її змістовним оцінюванням є обов'язковим у системі розвивального навчання і одним із найважливіших критеріїв ЇЇ ефективності.

Система розвивального навчання має у своїй основі такі взаємопов'язані принципи:

- принцип навчання на високому рівні складності;

- принцип навчання швидким темпом;

- принцип провідної ролі теоретичних знань;

- принцип усвідомлення школярами процесу учіння;

- принцип цілеспрямованої і систематичної роботи з розвитку всіх учнів.

Розвивальне навчання спирається на принцип змістового узагальнення, згідно з яким загальні знання передують знанням окремим, конкретним. Це означає, що вивчення певного розділу повинно починатися з ознайомлення школярів із загальними, абстрактними його Основами, а потім поступово збагачуватися конкретними фактами та знаннями.

Система розвивального навчання молодших школярів може успішно функціонувати за пошуково-дослідницької навчальної діяльності, яка розпочинається з формулювання для учнів навчального завдання, що вимагає від них якісно нового розуміння аналізу ситуації і своїх дій.

Пошуково-дослідницький метод - метод залучення учнів до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв'язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності.

Внесення елементу дослідження в навчальну діяльність сприяє вихованню в школярів активності, ініціативності, допитливості, розвиває Їхнє мислення, заохочує потребу дітей у самостійних пошуках.

Система розвивального навчання розкриває широкі можливості для розвитку самооцінки учня, допомагає усвідомити себе як суб'єкта, що саморозвивається, самостійно здобуває знання. Навчальна діяльність потребує рефлексії-оцінки того, ким учень був і ким став, яких результатів і завдяки чому досягнув, які труднощі відчуває і як їх долати.

 Урок у системі розвивального навчання будується як ланцюг досліджень, здійснюваних самими дітьми. На уроці учні працюють як самостійно, так і в складі навчальних груп із 5-7 осіб.

У навчально-виховному процесі повинні ефективно використовуватися:

-     насамперед, технології розвивального навчання, а також

-     технології, що забезпечують інтеграцію предметних знань й умінь з різних видів діяльності;

-     ігрові технології, що формують уміння розв’язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;

-     тренінгові технології, спрямовані на  розвиток творчого мислення, комунікативної, психологічної компетентності;

-           інформаційні технології тощо.

Розвивальне навчання – це завжди розвиток учня, зміна його поглядів, установок, цінностей, норм. В системі інноваційного навчання на перший план виходить особистісний потенціал учня, його здатність бути суб’єктом інноваційної діяльності. Педагогічна освіта розглядається не лише як присвоєння нових знань, цілей, цінностей, особистісних смислів, але й як розкриття сутнісних сил особистості кожної дитини, яка навчається в сучасній початковій школі.

Приклад використання розвивального навчання під час вивчення частини мови -  іменника.

Знайомство з частинами мови починається з вивчення іменника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу слів. Вивчення іменників в початкових класах передбачає, по-перше, формування граматичного поняття іменник, по-друге, формування навичок правопису відмінкових закінчень іменників, по-третє, збагачення словника учнів по вищих іменниками і розвиток навичок точного використання їх у мові. Ці завдання розв’язуються не ізольовано, а у взаємозв`язку. Лексичні і граматичні ознаки іменника досить складні, а тому вивчення цієї частини мови вимагає поступового накопичення конкретного матеріалу для узагальнення знань про іменник як частину мови.

Система роботи над вивченням теми “Іменник”   є цілеспрямованим процесом, який передбачає певну послідовність ознайомлення учнів із смисловим значенням і граматичними ознаками цієї частини мови; а також поступове ускладнення вправ, спрямоване на формування навичок точного виживання іменників у мовленні і правильне їх написання.

Формування у молодших школярів граматичного поняття “іменник складається з кількох станів. Перший – підготовчий, який збігається з періодом навчання грамоти. Підготовка учнів до усвідомлення поняття “іменник” передбачає навчання розрізнити предмет і його назву, розвиток умінь класифікувати слова за певною смисловою ознакою (назви овочів, фруктів, транспорту тощо)”.

Другий стан формування поняття “іменник” передбачає знайомлення учнів із граматичним ознаками слів у єдності з їх смисловими значеннями (відповідають на питання хто? Що?., називають предмети) й закріплення їх у терміні “іменник”. Ця робота потребує від учня більше високого ступеня узагальнення, ніж це було на підготовчому стані.

Третій стан полягає у поглибленні знань про смислове значення іменників, засвоєння форми роду, числа, підготовці до усвідомлення відмінків, розширене знання про власні і загальні назви.

Четвертий стан передбачає формування уміння відмінювати іменники, свідомо вживати відмінкові форми для висвітлення своїх думок і правильно писати відмінкові закінчення.

Діти вивчають іменник протягом 4 років навчання. У 1 класі школярі вчаться відповідати на питання хто? що ?, знайомляться із словами, що є назвами предметів, виконують логічні вправи на розрізнення назв істот і неістот. У 2 класі вводиться термін “іменник”, розкриває поняття “слова, які означають назви предметів”, проводжується робота над диференціацією назв істот і неістот, без уживання термінів “однина - множина” формуються практичні навички розрізнення числа іменників. У 3 класі поглиблюються уявлення учнів про такі лексико-граматичні категорії іменника, як назви істот і неістот, власні й загальні назви; вводиться терміни для позначення тих понять, які раніше розглядається практично.

Якщо в 2 класі для розрізнення числа діти користувалися прийомом “один - багато”, то в 3 класі формується граматичне поняття однини (множини). Учні вперше знайомляться з такою граматичною категорією, як рід іменника, навчаються розрізнити іменники за родами з допомогою підстановки слів він, вона, воно, чи мій, моє. Третьокласники ще не знають відмінків іменників, однак практично вчаться ставити питання до слів назв предметів кого? Чого? Кому? Чому?, будувати речення і словосполучення з іменниками в перших відмінках і тим самим готуються до усвідомлення поняття відмінюваних іменників, що є основним у програмі 4 класу.

Формування загального поняття про іменники.

Загальне поняття про іменник полягає формуватися у дитині ще у до букварний період. Саме тут учитель навчає дітей розрізняти предмет і слово, що його називає. Подальше формування поняття” іменник” передбачає роботу над лексичними значеннями іменника і його граматичною ознакою – відповідає на питання хто? що? Уміння ставити до слів – назви предметів запитання хто? чи? Що? Прищеплюється дітям ще в період навчання грамоти.

У 2 класі діти дізнаються про те, що слова, які означають назви людей і тварин, відповідають на питання хто?, а слова, які означають назви інших предметів, - на питання що? З цією метою учитель здійснює систематизацію слів предметів, тобто виділяє, групи слів на позначення людей, тварин, рослин, предметів побуту. Внаслідок такої роботи у дітей формується уявлення про іменники – назви істот і неістот.

Вправи на формування загального поняття про іменник.

Гра “Хто? Що?”

Учитель показує предметні малюнки із зображенням людей, тварин, речей, рослин і та ін. У відповідь учні, сигналізують картками “Хто?” “Що?”

Гра “Хто більше?”

Клас поділяться на дві команди. Перша команда придумує іменники, які містять один склад із трьох звуків, один з них – м'який приголосний, відповідають на питання що? Друга команда добирає такі ж за звуко-складною будовою іменники, але відповідати вини мають на питання хто? (Що ? – ліс, йод, лід, ніс, рік, дім. Хто? – дід, віл, кіт, рись).

Гра “Істота чи неістота”.

На магнітофоні  записані іменники (Україна, кобра, українка, хліб, базіка, кобзар, байкар, спів, хлібороб, будівельник, співачка, будова, аптека, шахта, аптекар).

Учні слухають запис, на кожний іменник сигналізують картками “Хто?” “Що?” або “Істота” “Неістота”.

Гра “Хто швидше?”.

Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу (5 – 10хв) слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу,  та слова, що відповідають на питання хто?). Скільки слів запише учень - стільки дістає очок. Залишається по два очка за допущені помилки.

Гра “Іменники на одну букву”.

Учитель пропонує на певну букву зібрати і записати іменники, що відповідають на питання що? (або на питання хто?). наприклад, на букву р. (рука, редиска, річка, реп'ях, рівень, рослина).

Переможець вважається той, хто протягом визначеного часу (3-5хв.) правильно запише найбільшу кількість таких слів.

Гра “Хто це? Що це?”.

На дошці записані слова: вовк, лисиця, ясень, лев, горобина, дуб.

Назвати хто це? Що це?

Які з цих слів є назвами рослин, а які – назвами тварин?

Як називаються слова, що означають назви предметів і відповідають на питання хто? що? Записати подані іменники у дві колонки: у першу – назви рослин, у другу – тварин.

Назвіть приклад іменників, що означають назви квітів.

Складіть і запишіть два розповідні речення з однорідними членами речення.

Птахи – це (хто?) {о,о,о}.

Меблі – це (що?) {о,о,о}.

Напишіть ряд – переможець.

Гра “Лото назв”.

На картках написано по декілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити.

Для гри можна використовувати такі слова (іменник): акваріум, метро, верблюд, гербарій, театр, вогнище, компас, ліщина.

Для вчителя: 1. Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум). Два. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд). 3. Колекція засушених рослин. (Гербарій). 4. Приміщення, де відбуваються вистави. (Театр). 5. Купа дров або хмизу, які горять. (Вогнище). 6. Прилад для визначання сторін світу. (Компас). 7. Лісовий чагарник на кущах якого ростуть горішки. (Ліщина). 8. Підземна міська залізниця. (Метро).

Виграє той, хто першим закриє усі назви на своїй картці.

Змінювання іменників за числами (однина, множина).

Поняття “число” засвоюються дітьми на реальній, предметній основі: у житті вони зустрічають один або декілька предметів. У зв'язку з цим уявленням про число сформоване ще в дошкільному віці, адже практично діти вміють користуватися формами однини і множини іменників (лялька - ляльки). Усвідомлення числа іменників як граматичної категорії починається в школі.

Поняття про однину і множину іменників формується послідовно. У 1 – 2 класах діти дістають уявлення про один і багато предметів, вчаться добирати слова за зразком (герой – герої, мишенята - мишеня) або змінювати форму слова, керуючись настановою однин – багато.

Терміни однина\множина вводяться в 3 класі. Якщо в 1-2 класі учні лише практично користуються числовими формами, то у третьому класі продовжується формування поняття “число іменників” на більш високому рівні.

Під час вивчення числа іменників діти повинні зрозуміти:

Якщо іменник означає назву одного предмета, він вживається в однині (стіл),

Якщо іменник означає назву двох або більшої кількості предметів, він вживається в множині (соли);

Не всякий іменник, що має форму множини, називає кілька предметів “двері” невсякий іменник що має форму однини становить собою назву одного предмета коріння.

У процесі роботи над числом іменників учитель має сформувати уміння

розрізняти іменники в однині і множені за значенням і закінчення;

утворювати форму множини від найбільше уживаних форм однини і навпаки,

правильно вживати числові форми іменників у мовленні

Робота над вивченням числа іменників проходить у такій послідовності:

Спочатку вчитель організовує спостереження за словами, які називають один і кілька предметів, і порівняння цих слів. Внаслідок узагальнення діти неодмінно зроблять висновок про те, що, коли іменник називає один предмет, він вживається в однині, а коли більше предметів – у множині.

Оскільки учні при визначення числа звертають увагу лише на смисловий бік поняття (один - багато), слід зорієнтувати їх на врахування формального показники однини і множини – закінчення (книга - книги).

Визначаючи число іменників, учні повинний дотримуватись певної послідовності дії:

Встановити, один чи більше предметів називає слово;

Визначити закінчення іменників у множині.

Це полегшує роботу вчителя над розширеним уявленням про число, зокрема, у іменників, які мають форму множини, але називають один предмет (окуляри), або, маючи форму однини, називають сукупність предметів (каміння).

Вправи на визначення числа іменників.

Гра “Множина чи однина?”.

Учитель називає іменники в однині та множині. Учні картками, на яких написано “Множина”, “Однина”, показують число іменників.

Виграє той, хто найменше помилиться. Для гри можна використовувати такі іменники: учитель, учні, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, море, книга, яблуко, сонце, вікна.

Гра “Один - багато”.

На дошці запис.

Зимі кінець якщо заспівав жайворонок, зацвірінькали горобці, прилетіли дикі голуби, відлетіли в лиси поля ворони, з'явилися шпаки.

Вийшов з барлоги ведмідь, застрибав на лісовій галявині заєць.

Які прикметники того, що зима кінчається?

На які питання відповідають виділені слова?

Що вони означають?

Як називається слова, що відповідають на питання хто? і означають назви предметів?

Наведіть приклади іменників, що означають назви домашніх птахів.

Запишіть у дві колонки іменники, що є назвами птахів і звірів, за зразком:

Один         Багато

Горобець Горобці.

Найактивніший ряд – переможець.

Вправа на спостереження за іменниками, які вживаються тільки в однині або в множині.

Відгадайте загадки.

Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко).

У зимову веселу пору ми кращі друзі дітвори.

Вивозять діти нас нагору, а ми веземо їх з гори. (Сани).

Хто входить і виходить, той перший нам руки подає, а ми стоїмо завжди при вході, нас в хаті кілька є. (Двері).

Хто голівку свою влітку накриває і по двадцять хусток має. (Капуста)

Учні запитують слова – відгадки, визначають число іменників і роблять висновок, що в українській мов є іменники, які вживаються тільки в однині або тільки у множині.

Гра “Хто більше”.

Учні поділяються на дві команди.

Перша команда добирає і записує іменників, які вживаються тільки в однині, друга – тільки в множині (В однині – молодь, лічба, читання, ходьба, доброта, сміливість, хоробрість, радість, любов; в множині – ножиці, граблі, ворота, дрова, макарони, гроші, канікули, іменники, жнива, харчі).

Перемагає команда, яка дібрала більше відповідних іменників.

Природознавство

Тема. Тварини. Дикі та свійські тварини.

Мета. Ознайомити учнів із різноманітним світом тварин. Формувати уявлення про групи тварин, уміння їх розпізнавати за істотними зовнішніми ознаками;     розвивати  логічне  мислення,  спостережливість,  увагу,  уміння  порівнювати;

виховувати любов і бережне ставлення до тварин, уміння бачити у природі     найкрасивіше.

Обладнання: ТЗН

Тип уроку. Засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організаційний момент
Коли зустрів усміхнену людину,
То щастям повниться вся днина.
Нехай і наша класна хата

На усмішки буде багата.

«Доброго ранку!»- усім промовляйте

І тихо ,уважно за парти сідайте.    

Нас кличе в дорогу - скоріш вирушай.

В мандрівках чудових пізнай рідний край.

Відкрий таємниці для себе, мій друг.

Для тебе іскриться і річка, і луг.

                    -   Чи готові ви до відкриття таємниць?

                   -  Щоб вирушити в мандрівку потрібна знати чи не помішає нам погода.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Спостереження за погодою.

- Діти,  протягом  тижня  ви  самостійно вели  спостереження  за  погодою.

- Скажіть , яка була погода протягом тижня?

 - Чи були опади? У вигляді чого? Чи були ясні дні?Похмурі? Який сьогодні стан неба? Температура повітря? Отже погода нас радує .

- Перевіримо наш багаж знань.

2. Індивідуальне опитування, (тест)

- Перевіримо , як ви засвоїли матеріал на попередньому уроці. Візьміть олівець і обведіть правильну відповідь.

1. Органи рослини –це :

а)корінь, стебло, листки, квітка, плоди з насінням;

 б)дерева, кущі, трави;

в)квітка і плоди.

2.Дерево має:

а)багато низьких дерев'янистих стебел;

б)багато низьких стебел;

в)одне високе дерев'янисте стебло.

3. Рослини поділяються на такі групи:

а)овочі та фрукти;

б)дерева, кущі, трав'янисті рослини;

в)рослини лісу та саду.

4. Кущ має:
а)багато низьких стебел;

б)одне високе дерев'янисте стебло;

в)багато низьких дерев'янистих стебел.

3. Фронтальне опитування. (слайд №3)

                        -  На які три групи поділяють рослини?

                       -  За якими ознаками ми їх розпізнаємо?

                          - Що утворюється з квітки на дереві?

                         -  Для чого нам потрібні рослини?

                     -   Як охороняють рослини і чому їх треба охороняти?

                          -Доведіть мені, що рослини належать до живої природи?

                        -  Що ще ми відносимо до живої природи?

- Що спільного між рослинами і тваринами?

            -Чим відрізняються рослини від тварин?

 III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку. (слайд №4)
    -  Розгляньте тварин і назвіть відомі вам.

- Що є спільним для всіх названих тварин? (Цих тварин об'єднує те, що вони є живими організмами, які дихають, живляться, розмножуються, народжуються, ростуть, розвиваються і вмирають.)

- Чим відрізняються між собою ці тварини? (Ці тварини відрізняються розмірами, формою і будовою тіла, забарвленням, місцем проживання, способом живлення і розмноження.)

Всі вони дуже різні, проте, горобець і грак, наприклад, чимось подібні на снігура, вовк і ведмідь - на лисицю, щука і карась - на краснопірку. Тобто тварин можна об'єднати в групи.

- Сьогодні на уроці ми здійснимо подорож у казку . У синіх морях , на високих горах, у дрімучих лісах, в небесних просторах , та квітучих лугах є велике казкове царство тварин. Мешканці цього царства живуть у казкових палацах. От ми зараз з вами і розпочнемо свою подорож ось цією стежиною у казку і завітаємо до деяких казкових палаців .

IV. Вивчення нового матеріалу. (На дошці карта «Царство тварин» На ній розміщені малюнки казкових палаців.)

1.    Щоб завітати до першого палацу і дізнатися хто там мешкає , треба розгадати кросворд.

 (слайди №7,8,9,10,11,12,13)

                       1.             Хто його вб'є ,

      Свою кров проллє.

                     2.      Літом бринить.

      Понад садом літає,

      Солодку росу збирає.
    3. Живе улітку він ,

     Шовкові крила має

     Із квіточки на квіточку

      Він весело літає.

                  4. У лісі біля пня

       Біготня і метушня,

      Народ робочий

     Все клопоче.

                  5.  Хто над нами

     Догори ногами
    6.В довжину стрибати хоче,

     І до цього ще стрекоче,

    Трохи схожий на коня,

    Але не його рідня

    Стрибунець , що має дзвоник,
  Це лише звичайний ... (коник)

-   Молодці розгадали кросворд і потрапили до першого палацу.

-   Хто тут живе? (Комахи) (слайд №14)

2. Розповідь вчителя (слайд №15)

- Розгляньте зображення цих комах. Зовні комахи дуже різноманітні. Метелик відрізняється від мухи , муха - від мурашки .Але спільним для них всіх є те, що всі комахи мають шість ніг - це істотна ознака комах.

На голові у комах є вусики, очі і рот. За допомогою вусиків вони відчувають запахи. Нюх у комах дуже добрий, це допомагає їм у пошуках їжі. До грудей прикріплені дві пари крил. Є ще й черевце. Комахи розмножуються відкладаючи яйця.

3. Виступ учасника «домашньої групи»

- Розповідь про мурашок. (слайд №16)

- Де тільки не побачиш у лісі мурашок! Вони лазять по землі , кущах ,піднімаються на дерева , залазять у пори, дупла. Практично немає місця , яке не відвідували б мурашки. Мурашки - великі трудівниці. У них строго розподілені обов'язки. У мурашнику , а це їх дім , є самці , самки, робочі мурашки, годувальниці, фуражири , воїни. Усі трудяться спільно, допомагають одна одній , повідомляють про знайдену здобич. Мурашка може тягти комаху у кілька разів важчу за себе. Лісові мурашки знищують багато шкідників , які зимують в опалому листі. Навколо мурашників майже немає личинок хруща та інших комах-шкідників.

-Як же виглядає хатина, у якій живуть ці трудівниці? (слайд №17)

- Горбик на поверхні - це тільки частина мурашника. У грунті знаходиться його підземна частина з великою кількістю ходів , камер, комор. Від кожного мурашника в усі боки тягнуться ледь помітні стежини , яким комахи виходять на пошуки їжі і будівельного матеріалу. Стежки ці особливі, пахучі. Як би далеко не забігла мурашка , вона безпомилково знайде дорогу додому, хоч бачить погано і зовсім не чує. Мурашки корисні комахи . їх потрібно охороняти.

4. Підведення підсумків з теми «Комахи»

 (слайд №18)

Отже в першому палаці живуть комахи. Продовжуємо нашу подорож. Давайте дізнаємося хто ж живе в другому палаці.

 (слайд №19)

5. Засвоєння матеріалу про птахів.

а). Бесіда  (слайд №20)

- Діти , а зараз заплющіть очі і прислухайтесь до голосів, (лунає запис голосів птахів)

          -  Чи здогадалися ви у чий казковий палац ми потрапили цього разу ?
              ( палац птахів)

            - Яких ви знаєте птахів?

            -  Розгляньте слайд. Чим схожі птахи? (тіло вкрите пір 'ям)

 (слайд №21)

б) Розповідь вчителя.

           -  Істотною ознакою птахів є те , що їхнє тіло вкрите пір'ям . Саме цим вони                    відрізняються від інших тварин. Та у птахів є й інші особливі ознаки.

         - Передні кінцівки у них перетворилися на крила . На голові є міцний дзьоб ,                    який допомагає їм подрібнювати їжу. Птахи відкладають яйця , потім                              висиджують їх і звідти вилуплюються пташенята . Дорослі доглядають 
                 малюків , поки ті не навчаться літати.

в)Виступ учасників «домашньої групи».

6. Розповідь про ластівок(слайд №22)

Ластівка невелика чорно-синя пташка з білими грудьми, лоб і горло рудувато -коричневі. Довгі гострі крила пристосовані для стрімкого і тривалого польоту. У ластівки короткі ноги , тому ці пташки дуже рідко сідають на землю. Вони невтомні трудівники. Гніздо будують з глини чи землі , змочуючи їх слиною. За час будування гнізда , а це триває 5-Ю днів пара приносить у дзьобі 350г глини. Щоб гніздечко було міцнішим , ластівки додають до глини невеликі соломинки. У середині гніздо вимощують стеблинами трав'янистих рослин, а зверху - пір'ям.

У гніздечко ластівка відкладає 4-7 білих із рудуватими цяточками яєць. Пташенята вилуплюються на 14-16 день. Вони голі, безпорадні. Ростуть швидко і на 15-20 день залишають гніздо. Пташенята дуже ненажерливі. Батьки приносять їм їжу 300-600 разів на день. Скрутно ластівкам у дощові дні . Пташенята і дорослі ластівки голодують , бо тоді комахи не літають. Ластівки знищують багато шкідливих комах.

Народні прикмети :

Ластівки вилітають - погоду обіцяють.

Ластівка б'ється у вікно - буде звістка.

Ранні ластівки - щасливий рік.

7. Підсумок з теми «Птахи»

- Отже, Які істотні ознаки птахів?

 (слайд №23)

Ми розкрили таємницю другого палацу.

 (слайд №24)

Нас чекають нові пригоди. Щоб рушити далі потрібно набратися сил і трішки відпочити

8. Фізкультхвилинка

 (слайд №25)

- Зімітуйте рухи тварин, яких ви бачите на екрані :

* політ птахів

* стрибки зайця

* хода ведмедя

* пересування черепахи.

9. Вивчення нового матеріалу (продовження)

а)Бесіда

- Наша казка продовжується. Нас чекає знайомство ще з одними господарями Царства тварин. А щоб потрапити до наступного казкового палацу уважно прочитайте цей акровірш: (слайд №26)

Знов палац казковий

Виріс перед нами.

І живуть тут дружньо,

 Радісно і мужньо

Інші тварини.

Якого саме ?

Хто здогадався? (звірі) (демонстрація слайдів із зображенням звірів)

 (слайд №27)

- Діти, а чи зрозуміли ви чим схожі ці тварини між собою? Чому їх виділили в окрему групу під назвою «Звірі»? (їх тіло вкрите шерстю, вони мають 4 лапи)

Дійсно , це так. Але є ще й інші спільні для них особливості. Послухайте уважно виступи представників групи  «Звірознавці» і знайдіть ці особливості.

б)Розповідьпро ведмедя. (слайд №28)

Ведмідь бурий - найбільший сучасний хижий звір України. Його тіло , довжина якого понад 180 см, вкрите хутром. Маса ведмедя понад 300кг. У нього кремезне , незграбне тіло, велика голова, товста шия , широкий лоб і невеликі вуха. Лапи короткі п'ятипалі, стопохідні, пальці з великими кігтями. Хвіст короткий.

Ведмеді живляться переважно соковитими корінцями та зеленими пагонами рослин. , ягодами , жолудями , горіхами , плодами диких фруктових дерев. Рідше ловлять земноводних і мишей. На великих тварин ведмеді не нападають, але як виняток їхньою жертвою можуть стати поросятка диких свиней , молоденькі зозуленятка.

Улітку ведмеді для відпочинку знаходять безпечні тимчасові місця просто на землі серед трав , чагарників, мохів. У кінці літа   починають   готувати собі

притулок - барліг. Влаштовує він його у глухих кущах. Це простора , неглибока яма під корінням вивернутого дерева, під скелею або просто у густому ялиннику.

 (слайд №29)

В кінці листопада - на початку грудня залягає в зимову сплячку. Під час сплячки ведмеді нічого не їдять і живуть у цей період за рахунок підшкірного жиру, нагромадженого влітку і особливо восени. Під час зимової сплячки , в перші зимові місяці самка - ведмедиця народжує одного-двох , зрідка трьох ведмежат. Вони дуже маленькі. Живляться - маминим молочком.

в)Розповідь про білку. (слайд №30)

Білка - красива , граціозна тваринка. Довжина її тіла понад 20 см , приблизно таку ж довжину має і хвіст. Білки найкраще пристосовані до деревного способу життя. Вони добре лазять по стовбурах дерев і можуть робити великі затяжні стрибки. Забарвлення хутра досить мінливе, від яскраво червоно-каштанового до димчасто-бурувато-сірого.

Живляться білки найрізноманітнішими кормами: горіхами, насінням хвойних дерев, комахами, яйцями птахів і навіть пташенятами. Значне місце у живленні білок влітку займають гриби. Цікавим є те , що ці звірки старанно запасають на зиму корми. (слайд № 31)

Своє гніздо білки зазвичай влаштовують у дуплі дерева , вистилаючи його сухою травою, листям , мохом, тощо. У такому гнізді двічі на рік самки народжують 4-5 малят. Вони живляться молоком матері, а у двомісячниму віці намагаються самостійно добувати їжу.

У зимову сплячку білки не залягають, але в люті морози та хуртовини по кілька днів сплять , не виходячи з теплого кубла.

г)Бесіда

- Про які інші ознаки звірів ви  дізналися?

( народжують своїх дитинчат і вигодовують молоком)

Ґ) Гра «Хто де живе?»

 (слайд №32-33)

- Палац у якому живуть звірі має дві частини. Розмістіть в лівій тих , що живуть у лісі, а праворуч тих, що живуть поряд з людиною .

- Залежно від того , де звірі живуть , їх поділяють на дві групи : дикі і свійські

є) Підсумок з теми «Звірі»

- Назвіть істотні ознаки звірів.

! (слайд №34)

Отже, третій замок належить звірам.

10. Опрацювання статті підручника ( с. 32-35)

- Погляньте на карту Царства тварин . Залишилося ще три палаци. Хто там мешкає?

                        -    Які групи тварин є ще у Царстві тварин?

           -Ви дізнаєтеся , коли опрацюєте статтю підручника.

(Відповіді дітей) (слайд №36)

11. Розповідь вчителя.

•     Плазуни.

(слайд №37)

Ящірки та змії належать до плазунів. Поміркуйте, чому група отримала таку назву. (У змій немає ніг, тому вони пересуваються плазуючи по землі. У ящірок є чотири ноги, проте вони розташовані з боків тулуба, і під час бігу вони теж волочать тіло по землі.)

Не дивлячись на те, що зовні плазуни дуже різні, для всіх плазунів спільним є те, що шкіра у них вкрита роговими лусочками, які надійно захищають її від пересихання. Більшість плазунів живе на суші, їх можна зустріти у лісі, степу, пустелях, горах. Немає плазунів лише там, де дуже холодно.
•   Земноводні (слайд №38)

- це жаби, ропухи, тритони. Вони відрізняються розмірами, будовою і формою тіла, забарвленням. У тритона тіло видовжене, є хвіст і дві пари ніг однакової довжини, у жаб та ропух тіло широке, хвіст відсутній, задні ноги довші, ніж передні.

Спільним для всіх земноводних є те, що їх тіло вкрите шкірою, яка завжди зволожена слизом - це істотна ознака земноводних. Слиз виробляється залозами, які є у шкірі, і захищає тварин від пересихання.

Земноводні не можуть довго перебувати під водою, тому що для дихання їм потрібен кисень повітря.

Земноводні - корисні тварини. Вони поїдають комах-шкідників і самі є кормом для багатьох тварин

•   Риби (слайд №39)

- Тварини, які відрізняються розмірами, формою тіла, забарвленням. Якщо акваріумні рибки мають лише кілька сантиметрів завдовжки, то акули до 10 м. У камбали тіло сплюснуте з малою головою, у сома, навпаки -видовжене з великою головою. Забарвлення риб теж дуже різноманітне, особливо у тих, що живуть у теплих морях.

Проте, якими б різними не були риби, всі вони мають спільну ознаку: їх тіло вкрите лускою та слизом - це і є істотною ознакою риб. На суші риби не можуть жити тому, що дихають лише киснем, розчиненим у воді.

 - Нарешті ми розкрили таємницю Царства тварин і дізналися , хто населяє його.

1 (слайд №  
1.          Робота в парах   (завдання на картках)

             2.  Побудова асоціативного куща.

- На які групи діляться тварини?

 (слайд №41)

VI. Домашнє завдання. (слайд №42)
  1  .            с. 32-35 - опрацювати статтю

               2  .  Підготувати розповідь про тварин

              3.   Підготувати загадки про тварин.

VII.     Підсумок уроку.
Добре ми попрацювали.

В царствах побували

 А тепер скажіть , будь ласка,

Що запам'яталось в казці?

Метод\ незакінчених речень. (слайд №42)

На уроці я дізнався...

На уроці я отримав такі знання...

Мені на уроці...

На уроці я зрозумів , що...

Я оцінюю свою роботу...

У мене ... настрій , тому що..

У мене ... настрій , тому що...