Перший урок

Тема: Перший раз – у перший клас!

 Мета. Познайомити першокласників із поняттями «школа», «клас», «вчитель», «урок», розповісти про правила поведінки учнів у школі, дати перше уявлення про правила для учнів. Сприяти формуванню у дітей позитивної мотивації навчання, учнівської активності, дисциплінованості. Актуалізувати знання, отримані раніше (знання казок, уміння розгадувати загадки та виконувати арифметичні обчислення). Вчити робити узагальнення та висновки. Виховувати бажання навчатись, дружити, а також комунікативні якості.

 Обладнання:  М’яка іграшка , карта України, хмаринки

Хід уроку

I. Привітання.

Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко ласкаво,

В календарик заглядає

І від посмішки аж сяє.

Знає сонце гомінливе —

День сьогодні особливий!

— Яке ж сьогодні число? Місяць? Рік?
Учитель вивішує дату на хмаринках на дошці біля сонечка.

— Чим сьогоднішній день особливий?

— Я від щирого серця вітаю вас з цим особливим святковим днем!

Сьогоднi ви стали учнями, розпочалося ваше шкiльне життя. Я вiтаю вас iз першим навчальним днем, iз першим шкiльним святом, iз першим уроком. Чотири роки ми будемо з вами нерозлучні у навчанні.

– Але щоб наш урок мiг продовжуватися далi, нам слiд познайомитися.

ІІ. Знайомство з учнями.

 Учитель називає себе, показуючи, як це треба зробити, передає м'яку iграшку учневi, який сидить за першою партою. Учень називає себе i передає iграшку сусiдовi по партi, i т. д.

— Ось ми з вами i познайомилися. Від сьогоднi у вас з’являться новi друзi, з якими ви дiлитимете свої радощi й сумнiви, перемоги й невдачi, будете вчитися разом робити гарнi справи. Отже, сьогоднi народжується ще одна шкiльна родина. Подивіть­ся один на одного, посміхніться. Чим ми схожі? Чим відрізняємось?

—Ми всі різні — маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас і багато спільного. Нас об'єднала наша школа, наш клас, ми разом буде­мо вчитися, співати, танцювати, веселитися, а іноді й сумувати, ходити до театру, на екскурсії.

Тепер ми одна родина, один колектив. Саме в цю хвилину народилася наша сім'я. Кажуть, коли наро­джується на світ дитина, Бог запалює на небі свічеч­ку-зірочку. А чи звернули ви увагу, що одні зірочки яскраві, а інші ледь видно? Коли людина зла, скупа, її зірочка ледь сяє, а коли добра, щедра, любить усе живе, тоді і зірочка — ясна і видно її далеко.

Учитель запалює свічку.

—Дивіться, як гарно палає наша свічечка-зірочка. А щоб вона була яскравою протягом усього навчання, ми складемо «Правила життя в нашій родині».

•  Щоб наша родина була доброю, потрібно — ... (не сваритись, не битись, чемно розмовляти тощо).

•  Щоб вона була веселою, потрібно — ... (посмі­хатись, радіти за всіх...).

•  Щоб вона була розумною — ... (гарно вчитись, багато читати...).

• Щоб вона була щедрою — ... (ділитись, допо­магати...).

Підсумок.

Отже, «загадаємо» жити в мирі й злагоді, біль­ше посміхатись, ніж плакати, гарно вчитися. А щоб ці бажання здійснилися і ми ніколи не порушували правила нашого життя, задуємо свічечку.

Вчитель.

— Як ви гадаєте, а для чого потрiбна школа? (Вiдповiдi учнiв.)

 — Так, правильно. Iнодi люди думають, що школа — це лише примiщення, в якому знаходяться дiти. Але це не так. Школа — це велика країна Знань. Вона подарує вам багато нових знань, розкриє багато секретів. Ви пройдете багатьма стежками цієї країни, i я думаю, вам це сподобається. А зараз ви будете доводити , що ви справжні школярі і маєте право носити це звання. Відгадайте загадки.

- Букви всі від «А» до «Я»  на сторінках… ( букваря)

- В сумці зошити , буквар. Хто до школи йде ? ( школяр)

- Хто скликає на урок? ( дзвінок)

- Для письма , сказати прошу, що потрібно взяти ? ( зошит)

-Довгі палички , кругленькі,

 Сині, жовті, червоненькі,

На папері походили,

Кольори свої лишили.

Звуться палички оці

Кольорові … (олівці).

-   Ручки, олівці, щоб знали

Ми кладемо у … (пенали).

- Молодці, діти!

-  Ви стали першокласниками, справжніми учнями. Що ви знаєте про шкільне життя? (Даю дітям можливість поділитися всією інформацією, яку вони мають.)

- У школі бувають уроки і перерви; на уроках діти вчаться, читають, рахують, пишуть, на перерва — граються, розмовляють, готуються до уроку; на уроці відповідають на питання вчителя; учні приходять до школи з портфелем; у портфелі лежить все, що потрібно для навчання, а ще там можуть лежати сніданок, змінне взуття та інші необхідні речі.

Дид. гра «Я- не я»

А тепер давайте грати - треба вам відповідати .

Рано-вранці хто піднявся?

А хто сонечку всміхався?

Не хотів хто одягаться?

А зарядку хто робив?

Свої ручки хто не мив?

Добре зранку готувався? Хто?

А ще досі не вмивався хто ?

Хто здоровим хоче стати?

А знання хто хоче мати?

III. Бесіда про Україну    

- Шановні діти! Мені доручили навчити вас черпати знання, застосовувати їх на практиці та виховувати гідними громадянами неньки  УКРАЇНИ.

- Який настрій у вас з’явився, коли ви промовляли найкращі слова: життєрадісний, веселий, піднесений … ?

- А який настрій у вас переважатиме, коли я промовлю слова: війна, розруха, голод, ненависть, сльози … ?

- Щоб ці слова не робили нам сумне життя – покличемо на допомогу слова: захисник, військовий, солдат, гвардієць, відважний, герой, миротворець, воїн світла… На жаль так сталося в Україні, що ми повинні захищати нашу єдність держави Україна, її територію та кордони (показую на карті), її незалежність. Кожен, хто живе в Україні, повинен пам’ятати, що він громадянин цієї держави і від кожного залежить, яке життя ми в ній побудуємо. Ми повинні вчитися любити свою землю, свій народ, культуру, як її любили ті, хто загинув за нашу незалежність на Майдані та у військових діях, названих АТО. Прошу встати і вшанувати загиблих героїв хвилиною мовчання та виконати Гімн України.

ЗАВЖДИ БУДЕМО ПАМ`ЯТАТИ БОРЦІВ ЗА ЄДНІСТЬ ТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ!

Будемо поважати тих, хто бореться за мирне життя, за те , щоб над нашими головами світило яскраве сонечко, наші поля , луки вкривалися квіточками , а не ямами від вибухів. Давайте і ми з вами засадимо поле квітами. ( на парті квіти синього та жовтого кольору, діти друкують свої імена і прикріплюють на дошці)

ІV. Підсумок уроку